Національний канцер-реєстр України (НКРУ)

Загальна інформація про Національний канцер-реєстр України

Створення в Україні популяційного канцер-реєстру та розробка його інформаційної технології розпочалися в 1989 р. в Національному інституті раку за ініціативою та силами співробітників відділу наукових основ організації протиракової боротьби з метою створення надійної інформаційної основи для підтримки популяційних онкоепідеміологічних – вивчення ракового тягаря, його динаміки і особливостей, оцінки вжитих протиракових заходів і їхніх наслідків – та клінічних досліджень.

Організаційною основою Національного канцер-реєстру (НКРУ) стала існуюча в Україні з 1950-х років система онкологічної служби зі спеціалізованими лікувально-діагностичними закладами в кожній області та державна система реєстрації раку з налагодженими шляхами повідомлення інформації про кожний виявлений/пролікований випадок захворювання на злоякісне новоутворення (регульовані Наказами МОЗ України № 845 від 01.10.2013 "Про систему онкологічної допомоги населенню України", № 1 від 10.01.2006 "Про затвердження форм первинної облікової документації" та № 629 від 10.10.2007 "Про затвердження форм первинної облікової документації з онкологічної захворюваності"), а також отримання даних про смерть ракових хворих у місцевих органах державної реєстрації актів цивільного стану (РАЦС).

База даних НКРУ містить відомості про всіх пацієнтів зі злоякісними новоутвореннями, які є громадянами України, і розподілена за регіональним принципом. Єдина інформаційна технологія НКРУ була впроваджена в окремих областях (Вінницькій, Житомирській, Луганській та ін.) вже на початку 1990-х, хоча у більшості регіонів автоматизовану реєстрацію персоніфікованої інформації про онкологічних хворих запровадили впродовж 1996-2000 років після затвердження Наказу №10 МОЗ України від 22.01.1996 року "Про створення національного канцер-реєстру України". Основою електронної бази даних НКРУ на початку його роботи стали паперові картотеки, накопичені в обласних онкологічних закладах, які містили відомості про кожного онкологічного хворого, що перебував на обліку на час впровадження в області інформаційної технології НКРУ, в тому числі з діагнозами, встановленими починаючи з 1930-1950-х років. У переважній більшості областей у рік впровадження популяційного канцер-реєстру до електронної бази даних також внесли відомості про всіх хворих, що перебували на обліку і померли у той рік.

Тривалість електронного обліку захворілих на рак та померлих від нього у кожній з обласних картотек є різною ; з 2000 р. єдиною інформаційною технологією реєстрації раку охоплені всі регіони України, але повні дані про онкологічну смертність в усій Україні зареєстровані в НКРУ починаючи з 2002 р. До 2014 р. база даних НКРУ щорічно поповнювалася 150-160 тис. нових випадків раку. Після 2014 р. НКРУ не отримує дані з АР Крим, а Донецька та Луганська області охоплені єдиною технологією НКРУ лише частково, тому щорічна кількість нових випадків захворювання на рак у цей період складала близько 140 тис. За станом на кінець 2020 р. база даних НКРУ містить відомості про понад 4 млн. онкологічних хворих, з яких на онкологічному обліку перебуває понад 1 млн. (http://www.ncru.inf.ua/publications/ucr_db_today.pdf ).

Загальна база даних НКРУ складається з баз даних регіональних канцер-реєстрів, які працюють у регіональних онкологічних діагностично-лікувальних закладах, де агрегують інформацію про всіх хворих, що постійно проживають у регіоні обслуговування. Інформаційна технологія НКРУ дозволяє регіональним канцер-реєстрам не тільки на початку наступного за звітним року формувати оперативні дані для державних статистичних звітів (форми № 7 та № 35-здоров), але й обслуговувати безліч інформаційних запитів від місцевих органів управління та інших користувачів. Раз на рік центральна ланка НКРУ, яка знаходиться у відповідному відділенні Національного інституту раку МОЗ України, формує об'єднану загальну базу даних всієї України, на підставі якої обчислює показники і створює інформаційно-аналітичні матеріали з епідеміології раку для оприлюднення у щорічному Бюлетені НКРУ "Рак в Україні. Захворюваність, смертність, показники діяльності онкологічної служби", проводить онкоепідеміологічні дослідження з публікацією результатів у наукових виданнях, генерує вибіркові бази даних для участі у міжнародних дослідженнях, обслуговує інформаційні запити тощо.

НКРУ є членом Європейської мережі канцер-реєстрів (European Network of Cancer Registries, ENCR) та Міжнародної Асоціації канцер-реєстрів (International Association of Cancer Registries, IACR). База даних НКРУ використана у таких публікаціях ВООЗ як "Cancer Incidence in Five Continents" (Vol. X та Vol. XI), "International Incidence of Childhood Cancer", Vol. III , що свідчить про виконання НКРУ сучасних міжнародних вимог до реєстрації онкологічної інформації, а також у низці міжнародних проектів, таких як European Cancer Information System, Global Cancer Observatory, Global Cancer Facts & Figures, Global Burden of Disease Study та інших.

Принцип організації бази даних НКРУ – це агрегація (об’єднання) відомостей про встановлені у хворого онкологічні діагнози, епізоди його лікування та спостереження до одної електронної реєстраційної карти. Обсяг даних такої карти визначається формою № 030-6/о "Реєстраційна карта хворого на злоякісне новоутворення" (див. приклад та загальну структуру даних).

Деталізованіша інформація про пацієнтів, зокрема про епізоди госпіталізації та стаціонарне протипухлинне лікування, міститься в лікарняних канцер-реєстрах (ЛКР), що накопичують відповідні бази даних у спеціалізованих онкологічних закладах охорони здоров'я. У теперішній час єдина інформаційна технологія ЛКР, розроблена за подібними до технології НКРУ принципами, впроваджена і використовується у 28 спеціалізованих закладах, серед них найбільші онкологічні клініки України – Національний інститут раку, Київський міський, Подільський регіональний, Харківський, Львівський обласні протипухлинні центри та інші обласні, міські й районні онкологічні диспансери. ЛКР містять деталізовану інформацію про надане спеціальне лікування, зокрема хіміотерапевтичне (лікарський засіб на рівні міжнародної непатентованої назви, спосіб введення, сумарна доза) і променеве (вид, місце та дози опромінення), протоколи хірургічного лікування (назви втручань та оперованих органів/ділянок, вид анестезії, крововтрати, хірурги тощо), а також відомості про стан пацієнта (супутні патології, ускладення, зміни у перебігу хвороби). Близько 80% хворих на злоякісні новоутворення в Україні отримують медичну допомогу в стаціонарних відділеннях онкологічних закладів за місцем проживання, тобто зареєстровані у базах даних відповідних ЛКР.

Структура даних і програмне забезпечення систем НКРУ та ЛКР гармонізовані на основі спільної інформаційної моделі. Завдяки цьому була створена технологія автоматизованого взаємообміну даними між лікарняним та популяційним реєстрами, що базується на формуванні спеціальної електронної вихідної форми ("електронної виписки"), яка містить інформацію, що відповідає "Виписці з медичної карти стаціонарного хворого на злоякісне новоутворення" (форма № 027-1/о). Належні дані автоматизовано формуються системою ЛКР для кожного хворого на злоякісне або in situ новоутворення мешканця регіону, який пройшов лікування в стаціонарі онкологічного закладу, та передаються до регіонального популяційного канцер-реєстру. Опрацювання електронних виписок дозволяє уникнути дублювання реєстрації інформації і помилок при перенесенні інформації з паперових носіїв, полегшує пошук та ідентифікацію пацієнтів, які перебувають на онкологічному обліку, а також є одним з інструментів забезпечення повноти обліку.

Розроблені в НКРУ програми та засоби зв'язування (лінкіджу) даних і відповідний досвід автоматизованої обробки інформації з різних джерел дозволяють проводити дослідження, які є надзвичайно трудомісткими при застосуванні традиційних технологій. Наприклад, у співпраці з Науковим центром радіаційної медицини проводиться пошук випадків злоякісних новоутворень серед ліквідаторів наслідків аварії на ЧАЕС. Виконуються спільні наукові дослідження з Інститутом ендокринології та обміну речовин. Сумісно з Інститутом медицини праці здійснювалися спроби співставлення великих масивів інформації про осіб, що зазнали впливу професійних ризиків, з даними НКРУ для визначення ступеня ризику захворювань на злоякісні новоутворення серед таких осіб. Були опрацьовані технології автоматизованого пошуку випадків смерті хворих, які перебувають на онкологічному обліку, у персоніфікованих реєстрах смертей, що дозволило виявити близько 10% смертей додатково у порівнянні з ручним викопіюванням (були виявлені випадки смерті хворих переважно від причин, не пов'язаних зі злоякісними новоутвореннями). При поширенні у галузі охорони здоров'я України автоматизованих баз даних, що містять відомості про пацієнта, роль та можливості таких засобів в опрацюванні медичної інформації неухильно зростатимуть.

Програмні засоби НКРУ та ЛКР забезпечують ідентифікацію кожного хворого і мають розвинуті функції допомоги реєстратору, які допомогають уникати багатьох помилок і суперечностей у даних, що реєструються, дублювання записів про хворих та їхні діагнози. Рівень дублюючого обліку хворих, який за паперових технологій складав 10-15% від загальної кількості зареєстрованих, був зменшений до поодиноких випадків.

Від часу створення у інформаційну технологію НКРУ та ЛКР були впроваджені стандарти і правила представлення онкологічного діагнозу за Міжнародною класифікацією онкологічних хвороб (МКХО, ICDO) ( останній, 2-й, перегляд 3-го видання МКХО буде впроваджений в НКРУ з 2022 р.), стадії хвороби за класифікацією TNM, реєстрації множинних раків, контролю відповідності та якості даних тощо. В НКРУ та ЛКР забезпечена реєстрація пухлини будь-якої локализації та будь-якого морфологічного типу у відповідності до викладеного у МКХО переліку і визначення відповідних кодів топографії та морфології за класифікацією МКХО; також забезпечене кодування дитячих новоутворень за класифікацією ICCC.

Уніфіковані автоматизовані процедури зменшили суб'єктивізм у визначенні таких важливих характеристик онкологічного діагнозу, як статистичний код МКХ-10 (який визначається автоматизовано на основі локалізації та морфологічного типу пухлини) і стадія (визначається автоматизовано на підставі зареєстрованих параметрів пухлини за класифікацією TNM). Перехід з МКХ-9 до МКХ-10 в 1998 році був здійснений автоматизовано для всього масиву даних НКРУ та ЛКР, включаючи накопичені дані попередніх років, шляхом застосування процедури, що визначала код МКХ-10 на підставі морфологічного типу, локалізації та поведінки кожної зареєстрованої пухлини. Такий самий уніфікований підхід забезпечує перехід до оновлених класифікаторів МКХО, а також забезпечуватиме автоматизований перехід до класифікації МКХ-10 Австралійської модифікації ( МКХ-10 АМ), починаючи з 2022 року. Запровадження автоматизованих технологій і розвинутого автоматизованого контролю різних рівнів значно підвищує рівень достовірності онкологічної інформації.

Розрахунок щорічних форм державної медико-статистичної звітності (форма № 35-здоров "Звіт про хворих на злоякісні новоутворення", форма № 7 "Звіт про захворювання на злоякісні новоутворення"), а також різних додаткових форм і показників виконується регіональними канцер-реєстрами автоматизовано, на підставі бази даних регіональної ланки НКРУ за допомогою уніфікованого програмного забезпечення. Такий підхід унеможливлює регіональні розбіжності при трактуванні типових ситуацій та дозволяє обгрунтувати і, за необхідності, об'єктивізувати отримані статистичні дані та провести перегляд чи додатковий аналіз на рівні кожного конкретного зареєстрованого хворого, врахованого при обчисленні даного показника.

Центральна ланка НКРУ виконує інформаційно-методичну підтримку регіональних реєстрів та ЛКР, супровід і вдосконалення програмного та інформаційного забезпечення, контроль повноти та якості зареєстрованих даних і проводить онкоепідеміологічні дослідження на рівні всієї країни. Програмні засоби, що підтримують стандартизацію і якість даних в НКРУ, постійно актуалізуються. Розроблені центральною ланкою НКРУ інформаційні технології популяційного та лікарняного канцер-реєстрів є унікальними і аналогічних розробок поки немає.

Наш багаторічний досвід роботи свідчить, що обсяги та характер розбіжностей між звітними формами, отриманими оперативно та/або в результаті опрацювання паперових носіїв, у порівнянні з отриманими на основі даних НКРУ, що стали очевидними вже в перші роки запровадження інформаційної технології, ставлять під сумнів загальну практичну цінність і ефективність статистичної інформації, яка НЕ базується на сучасних принципах збору персоніфікованих даних і контролю дотримання правил їх реєстрації та обробки в галузі онкології. Не менш важливим буде усвідомлення, що і при скасуванні сигнальних паперових форм з переходом до лише електронних засобів залишається обов’язок подання лікарями належних і повних даних у регламентовані строки, оскільки без цього неможливе існування жодного медичного реєстру в країні.

Загальна структура даних (популяційний канцер-реєстр)
Зразок: приклад реєстраційної карти, автоматично згенерованої за даними популяційного канцер-реєстру (інформація не відповідає реальній особі!)

На головну