ОСНОВНІ ВИЗНАЧЕННЯ

 

Грубий показник захворюваності. Використовується для визначення рівня захворюваності на даний момент часу. Кількість нових випадків злоякісних новоутворень, що виникли в популяції протягом певного часу (найчастіше раку) на 100000 населення цієї популяції.


Грубий показник смертності. Використовується для визначення рівня смертності на даний момент часу. Кількість нових випадків смерті від злоякісних новоутворень, що зареєстровані в популяції протягом певного часу на 100000 населення цієї популяції.


Віковий показник. Кількість нових випадків захворювань/смерті в певній віковій групі популяції на 100000 населення цієї вікової групи.


Грубий показник розповсюдженості. Кількість осіб, хворих на рак, зареєстрованих в популяції в певний момент часу, на 100000 населення цієї популяції. Використовується для визначення долі населення, що хворіє на рак в певний момент часу, показує масштаб ураження населення, може використовуватися для планування матеріально-технічного та кадрового забезпечення онкологічної служби.


Стандартизований показник захворюваності (смертності) - середньовиважений коефіцієнт, який обчислюється з вікових коефіцієнтів, помножених на вагові коефіцієнти стандартної популяції (окремо для чоловіків та жінок). В нашому випадку використовувався світовий стандарт населення M.Segi, модифікований D.Doll. Стандартизований коефіцієнт елімінує вплив різниці у віковому складі населення на величину аналізованих показників. Використовується при порівнянні рівня захворюваності в різних за віковою структурою популяціях та при оцінці динаміки захворюваності та смертності.


Морфологічна верифікація - питома вага нових випадків раку, у яких діагноз підтверджено морфологічно (гістологічно, цитологічно).


Охоплення спеціальним лікуванням - питома вага первинних хворих, які отримали спеціальне лікування протягом року серед всіх вперше зареєстрованих хворих.


Летальність до року - питома вага хворих, що померли до року серед всіх вперше зареєстрованих. Показник є інтегральним коефіцієнтом, що відображає стан своєчасності виявлення та адекватності лікування онкологічних хворих в регіоні.


Відносне виживання хворих - спеціальний кумулятивний показник, який характеризує вірогідність хворих вижити протягом певного часу (2, 3, 5 років та ін.), залежно від статі, віку, стадій процесу, отриманого лікування. Використовується при порівняльній оцінці ефективності різних методів лікування. Може використовуватися при порівняльній оцінці якості медичної допомоги онкологічним хворим в різних лікувальних закладах.